ВХІД


Полный размерЗакрыть
Полный размерЗакрыть
Полный размерЗакрыть

Менеджмент закритокутової глаукоми

Деталі

УДК 617-007.681-089.15

Новицький І. Я., д-р мед. наук, професор
Лопадчак Р. М., аспірант

Кафедра офтальмології ФПДО, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна

Вступ. Первинна закритокутова глаукома (ПЗКГ) – захворювання, яке призводить до необоротного зниження гостроти зору. На сьогодні існує кілька шляхів подолання цієї проблеми.

Мета – вивчити клінічну ефективність лазерної іридотомії (ЛІ), факоемульсифікації (ФЕК) катаракти або прозорого кришталика як самостійної операції, так і в комбінації з гоніосинехіолізисом (ГСЛ) (ФЕК + ГСЛ) у лікуванні ПЗКГ.

Матеріали та методи. Під нашим спостереженням перебувало 68 пацієнтів (68 очей) із закритим кутом передньої камери і закритокутовою глаукомою. У 22 пацієнтів була проведена ЛІ, у 25 – ФЕК та у 21 пацієнта – ФЕК + ГСЛ. Показаннями до ЛІ було підвищення внутрішньоочного тиску (ВОТ) понад 22 мм рт. ст. на максимальній медикаментозній терапії, без змін статичної периметрії (30°) та звуження кута передньої камери при гоніоскопії ≤ 20° (Shaffer 2). Показаннями до ФЕК було підвищення ВОТ понад 22 мм рт. ст., апозиційне закриття кута передньої камери при гоніоскопії ≤ 10° (Shaffer 1) та наявність оптиконейропатії. Необхідність проведення ГСЛ визначалась інтраопераційно після ФЕК за допомогою гоніолінзи Морі: якщо кут передньої камери після ФЕК і поглиблення передньої камери за допомогою віскоеластиків не відкривався, проводили ГСЛ. Виконували тонометрію, гоніоскопію, оптичну когерентну томографію переднього сегмента ока, візометрію до операції та на 7-й день, 1-й, 3-й, 6-й і 12-й місяці після операції.

Результати. У пацієнтів після проведення ЛІ показники ВОТ залишилися практично незмінними. У 15 % таких пацієнтів спостерігалися короткотривалі підвищення ВОТ. У близько 60 % пацієнтів, яким була проведена ЛІ, виникла необхідність у хірургічному втручанні у зв’язку з некомпенсацією ВОТ.

ФЕК та ФЕК + ГСЛ у післяопераційному періоді демонструють відкриття кута передньої камери > 20° та зниження ВОТ більш як на 30 % із 28,7 ± 4,7 до 19,5 ± 0,9 (р < 0,01). Через 12 місяців ці показники залишилися стабільними. Гострота зору зросла у середньому із 1,0 до 0,30 (LogMAR) (р < 0,01).

Висновки. У пацієнтів із закритим кутом передньої камери периферична лазерна іридотомія є процедурою вибору. Проте у віддаленому періоді більшість таких пацієнтів вимагає хірургічних втручань. У разі закритокутової глаукоми з апозиційним блоком кута передньої камери ФЕК призводила до відкиття кута передньої камери та компенсації ВОТ. У разі хронічної закритокутової глаукоми із синехіальним блоком необхідно проводити ФЕК + ГСЛ. Інтраопераційна діагностика відкриття кута передньої камери після ФЕК підвищує ефективність цієї операції. 


Отримано 17.08.2021 р.

Корекція стану очної поверхні у хворих на глаукому

Деталі

УДК 617.764.1-008.811.4-085.457-02:617.7-007.681-085

Дзюба Н. О., канд. мед. наук, директор, зав. офтальмологічного відділення
Тихончук Н. А., канд. мед. наук, лікар-офтальмолог

Київський міський центр діагностики та лікування судинно-дистрофічних захворювань ока, м. Київ, Україна
КНП «Київська міська клінічна лікарня № 9», м. Київ, Україна

 Глаукома є причиною сліпоти і втрати працездатності, а її раціональне лікування утруднене через неможливість повністю зупинити незворотні зміни зорових функцій. За даними світової статистики, із загальної кількості сліпих 14–18 % становлять люди, які страждають на глаукому. Згідно з рекомендаціями Європейського глаукомного товариства та світових стандартів передбачається збереження досить високої якості життя хворих на глаукому якомога довше [1, 5].

За останні роки актуальною є проблема розвитку синдрому сухого ока (ССО) у таких хворих. За даними різних авторів, частота виникнення ССО у пацієнтів з первинною відкритокутовою глаукомою (ПВКГ) коливається від 11 до 100 % [2, 7]. Провідним чинником розвитку ССО у хворих на ПВКГ вважають тривалий вплив на епітелій очної поверхні й функцію клітин кон’юнктиви офтальмогіпотензивних крапель. При цьому має значення наявність або відсутність консерванту, діюча речовина і частота інстиляцій препаратів. Також на розвиток ССО у таких пацієнтів впливає систематичне пошкодження епітелію очної поверхні при проведенні діагностичних маніпуляцій. Додатково слід враховувати інволюційне зниження секреції сльозової рідини і стабільності сльозової плівки у людей похилого віку [2, 3, 9].

Розвиток ССО у хворих, які систематично інстилюють гіпотензивні препарати, призводить до порушення комплаєнсу, при виникненні ССО пацієнт може порушувати призначений йому режим інстиляцій, що стає причиною прогресування глаукомного процесу [4, 5, 8].

Для профілактики розвитку ССО у пацієнтів з ПВКГ рекомендовано не тільки призначення безконсервантних форм, а й систематичні інстиляції сльозозамінних препаратів [2, 6].

Схема лікування таких хворих у нашій клініці включала препарат «Corneial» (Ортофлекс С.Р.Л.), що містить гіалуронову кислоту 0,2 %. Завдяки своїм властивостям гіалуронова кислота підвищує стабільність прекорнеальної сльозової плівки, позитивно впливає на епітеліальний шар, сприяє збільшенню об’єму сльозової рідини та вологості рогівки, а також зменшує випаровування сльози з поверхні ока. Додатковою перевагою препарату є наявність у складі очанки та ехінацеї, що дають протизапальний ефект.

Мета – вивчити клінічну ефективність препарату «Corneial» при лікуванні ССО у пацієнтів з ПВКГ. 

Матеріали та методи. Обстежено 47 пацієнтів з ПВКГ, які інстилюють офтальмогіпотензивні препарати, віком від 54 до 68 років. У 31 хворого (65,9 %) діагностовано ССО. Поряд з офтальмологічним обстеженням досліджували сумарну, основну сльозопродукцію, стабільність сльозової плівки та індекс сльозового меніска. Лікування препаратом «Corneial» проводили протягом 4 тижнів, по 1 краплі 4 рази на день. 

Результати. Ефективність лікування оцінювали на підставі динаміки симптомів пацієнтів і результатів функціональних проб. Безпосередньо після однократного закапування «Corneial» у всіх хворих відбувалося зниження суб’єктивного дискомфорту та збільшення висоти нижнього сльозового меніска. На тлі лікування препаратом значного збільшення сльозопродукції не зареєстровано. Виявлено статистично достовірне збільшення часу розриву сльозової плівки з 4,8 до 7,7 ± 1 с (р < 0,05). 

Висновки. У більшості хворих на ПВКГ діагностовано ССО. На тлі застосування препарату «Corneial» відзначалося зменшення сухості, печіння та відчуття стороннього тіла в оці, збільшення часу розриву сльозової плівки та індексу сльозового меніска. Препарат «Corneial» може бути рекомендований до застосування в складі комплексної терапії для пацієнтів з ПВКГ та ССО з метою досягнення комплаєнсу. 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Bakbardin YuV, Bakbardina LM, Bakbardina II. [Glaucoma]. Kyiv;2006. Russian. (Бакбардин ЮВ, Бакбардина ЛМ, Бакбардина ИИ. Глаукома. Киев; 2006. 343 с.)
  2. Brzheskiy VV, Yegorova GB, Yegorov Ye A. Sindrom "sukhogo glaza" i zabolevaniya glaznoy poverkhnosti: klinika, diagnostika, lechenie [Dry eye syndrome and diseases of the ocular surface: clinic, diagnostics and treatment]. Moscow; 2016. p. 221-231. Russian.
  3. Somov EE. Klinicheskaya oftalmologiya [Clinical ophthalmology]. Moscow; 2005. p. 254. Russian.
  4. Egorov EA. [Rational pharmacotherapy in ophthalmology]. Moscow; 2004. p. 429-433. Russian.
  5. European Glaucoma Society. Terminology and Guidelines for Glaucoma. 4th ed. Savona: PubliComm; 2014.
  6. Yerichev VP. Medikamentoznaya gipotenzivnaya terapiya glaukomy [Antihypertensive drug therapy for glaucoma]. Moscow; 2013. Russian.
  7. Baudouin C. Dry eye disease and glaucoma. In: Benitez-del-Castillo JM, Lemp MA, editors. Ocular surface disorders. London; 2013. p. 89-94.
  8. Geerling G, Borelli M, Kasper K. Preservatives and their relevance for the ocular surface. In: Erb C, editor. Glaucoma and dry eye. Bremen; 2012. p. 65-72.
  9. Shimazaki J, Hanada K, Yagi Y, Yamagami J, Ishioka M, Shimmura S, Tsubota K. Changes in ocular surface caused by antiglaucomatous eyedrops: prospective, randomised study for the comparison of 0.5 % timololv 0.12 % unoprostone. Br J Ophthalmol. 2000 Nov;84(11):1250-4. https://doi.org/10.1136/bjo.84.11.1250 

Отримано 19.08..2021 р.

Аналіз цитокінового балансу в сльозовій рідині у хворих на бактеріальний кератит і цукровий діабет залежно від тяжкості захворювання

Деталі

https://doi.org/10.30702/Ophthalmology27082021-14.3.18-25/036.1-008
УДК 617.713-002-022.7-036.1-008.8-078:616.379-008.64

Заволока О. В., канд. мед. наук, доцент кафедри офтальмології
Бездітко П. А., д-р мед. наук, завідувач кафедри офтальмології, https://orcid.org/0000-0002-9466-9586
Абрамова Л. П., канд. біол. наук, завідувач сектора (біохімічного) Центральної науково-дослідної лабораторії
Векшин В. О., канд. техн. наук, ст. наук. співробітник Центральної науково-дослідної лабораторії

Харківський національний медичний університет, м. Харків, Україна
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Резюме

Мета роботи – провести аналіз цитокінового балансу сльозової рідини у хворих на бактеріальний кератит при першому зверненні до лікаря залежно від тяжкості захворювання та наявності цукрового діабету (ЦД).

Матеріали та методи. Аналіз проводили на основі порівняння рівня прота протизапальних цитокінів у сльозовій рідині 17 хворих на ЦД 1-го типу й бактеріальні кератити та 15 хворих на бактеріальні кератити без ЦД при першому зверненні до лікаря. Для порівняння також використовували дані 14 здорових осіб відповідного віку. Хворі на бактеріальний кератит були розділені на підгрупи відповідно до ступеня тяжкості бактеріального кератиту. Визначали рівень інтерлейкіну(IЛ)-1β, ІЛ-6 та ІЛ-10 у сльозовій рідині хворого та контрлатерального ока за допомогою кількісного колориметричного імуноферментного аналізу.

Результати та їх обговорення. При першому зверненні до лікаря у хворих на бактеріальний кератит як із ЦД, так і без ЦД відзначили підвищення рівня прозапальних цитокінів, а саме IЛ-1β й ІЛ-6, у сльозовій рідині хворого ока, що корелювало зі ступенем тяжкості захворювання, а також підвищення рівня протизапального цитокіну ІЛ-10 у сльозовій рідині контрлатерального ока. Крім того, у сльозовій рідині контрлатерального ока хворих на ЦД концентрація прозапальних цитокінів IЛ-1β, ІЛ-6 була підвищена при всіх ступенях тяжкості бактеріального кератиту.

Висновок. У хворих на бактеріальний кератит цитокіновий баланс сльозової рідини хворого та контрлатерального ока залежить від тяжкості захворювання та наявності ЦД.

Ключові слова: цукровий діабет, бактеріальний кератит, ступінь тяжкості кератиту, цитокіни, інтерлейкіни. 


Детальніше: Аналіз цитокінового балансу в сльозовій рідині у хворих на бактеріальний кератит і цукровий діабет...

Сторінка 8 із 8